15 травня в київському ресторані «Велюр» відбувся черговий круглий стіл, організований журналом «Телекритика». Дискусія була присвячена останнім резонансним конфліктам між індустрією та регуляторним органом – Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення. Такими ключовими моментами регулювання, на думку модератора круглого столу, оглядача «Телекритики» Лесі Ганжі, були рекомендації Нацради щодо мовного режиму телекомпаній України; регулювання кабельного мовлення, зокрема опублікування списку зарубіжних каналів, що не потребують адаптації в Україні, а також кроки регулятора зі впровадження цифрового мовлення. В обговоренні цих питань взяли участь перший заступник голови Нацради Ігор Курус, народний депутат України, член Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету (ІТК) Катерина Котенко, виконавчий директор Незалежної асоціації мовників (НАМ) Катерина М’ясникова і юрист НАМ Ольга Большакова, президент групи компаній «Воля» Сергій Бойко та президент Асоціації медіаюристів Тетяна Котюжинська.
Основною проблемою взаємин між регулятором та галуззю є, за визначенням Катерини Котенко, відсутність діалогу. Щоправда, Ігор Курус із нею не погодився, зазначивши, що з галуззю в Нацради діалог є, немає – тільки з порушниками закону.
Резюмуючи активне обговорення проблеми взаємодії регулятора й індустрії, важливо зазначити, що, на думку представників галузі, основою діалогу є рівноправність його учасників, натомість, через недосконале законодавство, 90% компаній є апріорі правопорушниками, а відтак, вони втрачають право рівного голосу в розмові з регуляторним органом.
Отже, щоби вести діалог із Нацрадою на рівних, принциповим і надзвичайно важливим моментом, на думку всіх учасників дискусії, є ретельне доопрацювання Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Також не зайвим, на думку дискутантів, було би змінити склад Нацради, деполітизувати її, посиливши контроль парламенту за своєю четвіркою (Олена Бондаренко). Запорукою конструктивного діалогу, на думку Ольги Большакової, є максимальна формалізація стосунків між галуззю та регулятором, ділове спілкування «без емоцій та особистих образ». Були внесені також окремі пропозиції щодо розширення засобів регуляції Нацради – зокрема, розгалуження санкцій щодо порушників (штрафи замість попереджень), а також проведення не конкурсів на частоти, а «аукціонів із м’якими умовами» (Тетяна Котюжинська). На запитання, що має бути основою ефективної регуляторної політики держави, Сергій Бойко дав відповідь, із якою погодились усі присутні: «Держава має спочатку стимулювати виробництво нацпродукту, а потім вимагати наявності цього продукту в ефірі компаній. При застосуванні правильної системи заохочень галузь швидко перейде до саморегуляції».
ДЖЕРЕЛО: Телекритика