Сучасні умови впровадження цифрового телебачення в Україні, результати пілотного проекту з впровадження цифрового телебачення, особливості впровадження в Україні синхронного та несинхронного підходів для розгортання цифрового телебачення, перспективи розвитку технологій цифрового телебачення та використання нових стандартів ущільнення, особливості міжнародної координації цифрових присвоєнь мовлення – такі питання обговорені на засіданні організованого Держзв’язку круглого столу „Проблемні питання впровадження   цифрового телебачення в Україні”.

Серед учасників круглого столу: заступник міністра транспорту та зв’язку – директор Держзв’язку Олег Проживальський, в.о. першого заступника директора Держзв’язку Олександр Баранов, народні депутати України, члени Комітету Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку Борис Шиянов та Юрій Мороко, член Національної комісії з питань регулювання зв’язку України Володимир Олійник, начальник Українського державного центру радіочастот Павло Слободянюк, заступник генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Олександр Півнюк, представники Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення, науковці, представники громадських організацій.

Впровадження в Україні цифрового мовлення потребує вирішення низки питань перш за все на державному рівні, - заявив заступник міністра транспорту та зв’язку – директор Держзв’язку Олег Проживальський на круглому столі „Проблемні питання впровадження цифрового телебачення в Україні”. До 2015 року маємо виконати міжнародні зобов‘язання з побудови цифрової телекомунікаційної інфраструктури телерадіомовлення. Підписи під такою Регіональною  угодою „Женева-2006” поставили представники 129 країн Європи, Африки, Близького Сходу, Ірану і колишнього СРСР, зокрема й Україна. Угода “Женева-06” для країн-підписантів є| основним документом, що регламентує правові аспекти впровадження цифрової радіомовної служби у смугах частот 174–230 Мгц і 470–862 Мгц. Визначено дату завершення перехідного періоду - 17  червня 2015  року (для країн Євросоюзу - 2012 р.). Загалом у Цифровому Плані України міститься 847 цифрових записів, 129 з них - для T-DAB та 82 цифрові записи для DVB-T III діапазону, 636 цифрових записів для DVB-T у IV та V діапазонах, а також 1551 частотних присвоєнь для аналогового телебачення. Територія України поділена на 81 зону виділень, у кожній з яких представлено від 8 до 13 покриттів (частотних каналів) для системи DVB-T та від 1 до 5 покриттів T-DAB.

Як поінформував начальник відділу телемовлення Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення, професор Олег Гофайзен, сучасний світовий телекомунікаційний простір характеризується масовим переходом від використання методу стиснення зображень, визначеного стандартом H.262|MPEG-2 “Відео”, до більш досконалого стандарту H.264|MPEG-4 AVC. Застосування такого стандарту в Україні дасть змогу передавати в одному частотному телевізійному  каналі замість 4-6 телевізійних програм – 8-10 програм телебачення стандартної чіткості, та замість 1 програми телебачення високої чіткості - 2-3 програми високої чіткості. Уже кілька років, з 2004 року, Мінтрансзв’язку готує передумови для впровадження технологічної інфраструктури цифрового телерадіомовлення, здійснює роботи з оптимізації технічних рішень для розгортання цифрової телекомунікаційної інфраструктури, вивчає і використовує міжнародний досвід. Розроблено також нормативну базу впровадження першої черги мереж цифрового мовлення. У нагальній необхідності продовження таких робіт переконаний  професор Олег Гофайзен. І обгрунтовує це значною динамікою розробки світових стандартів у сфері аудіовізуальних та інших інфокомунікаційних технологій.

В усіх розвинених країнах цифрове мовлення (а це дуже складний процес, що вимагає як значних фінансових витрат, так і консолідації зусиль багатьох органів виконавчої влади, операторів телекомунікацій та телерадіокомпаній) впроваджується згідно з державними програмами. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2006 року № 592-р “Про схвалення Концепції Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення” Мінтрансзв’язку розроблено проект Державної цільової програми впровадження цифрового телерадіомовлення. (Довідково: автором ще одного варіанта програми, який здебільшого співпадає з уже існуючим, виступила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення). Провідними науково-дослідними вітчизняними установами здійснено його наукову експертизу, проект документа обговорено із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та громадськості.  Усі положення проекту документа знайшли підтримку заінтересованих сторін - Національної комісії з питань регулювання зв’язку, Мінфіну, Мінекономіки, Міноборони, Мінпромполітики, окремі розбіжності є з Держкомтелерадіо,  Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Нині ця програма, яка прописує комплекс правових, організаційних, фінансових і технічних заходів щодо впровадження  „цифри”, перебуває на розгляді уряду. Утім, ухвалення цього соціально значущого і невідкладного документа, що й мало дати практичний старт цифровізації мовлення, поки  що затягується. Серед основних причин О.Проживальський називає  невизначеність  щодо підпорядкування Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення - оператора зв’язку, що має стати  основним будівничим інфраструктури цифрового мовлення.

З передісторії: минулого року за рішенням попереднього уряду Концерн РРТ перейшов до управління Держкомтелерадіо. Керівництво галузі зв’язку вважає цей крок помилковим і обґрунтовує це перед урядом. Щонайперше, Концерн РРТ  (державний оператор телерадіомовлення, радіорелейного й супутникового зв'язку) має статус оператора телекомунікацій, що відповідає за телекомунікаційну інфраструктуру розповсюдження телерадіомовлення в державі. А отже, це підприємство має перебувати в підпорядкуванні Мінтрансзв‘язку, яке відповідно до повноважень розробляє і впроваджує державну політику у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом. Держкомтелерадіо ж, під чиїм „крилом” перебуває нині Концерн РРТ,  забезпечує інформаційну політику. Тому Мінтрансзв’язку відстоює  доцільність передачі Концерну РРТ до сфери управління Мінтрансзв’язку. Проект відповідного рішення схвалено на засіданні Урядового комітету з питань економічної політики. На переконання керівництва галузі, повернення Концерну РРТ до сфери управління Мінтрансзв’язку дасть можливість забезпечення сталої роботи його підприємств в умовах підвищення загроз національній безпеці в інформаційній сфері. А також сприятиме кардинальному удосконаленню управління, яке, на його думку, за нетривалий час призвело до низки втрат інформаційного поля країни. Це працюватиме й на удосконалення механізму здійснення державної технічної політики у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом. І, зрештою, на реалізацію масштабного проекту з переходу вітчизняного телерадіомовлення на  формат „цифри”. Мінтрансзв’язку розроблено Концепцію та проект Державної програми побудови технологічної інфраструктури цифрового телерадіомовлення. Минулого року за координації Мінтрансзв‘язку Концерном РРТ розгорнуто фрагменти мережі цифрового телерадіомовлення у Житомирській та Київській синхронних зонах (в Держбюджеті-2007 на побудову сегменту синхронного наземного цифрового мовлення та розробку системного проекту  впровадження цифрового мовлення  було передбачено 10 млн. гривень).

Отже, є позитивний досвід, на основі якого фахівці галузі зв’язку уточнюватимуть технічні параметри та здійснюватимуть оптимізацію вартості мереж, забезпечуватимуть ефективне оновлення технологічної інфраструктури цифрового телерадіомовлення у стислі терміни. Галузь телекомунікацій  - у площині  практичній – готова  впроваджувати цифрові стандарти мовлення. Як засвідчує європейський досвід розвитку наземного цифрового телебачення, за модель впровадження там прийнято одночастотні синхронні мережі. Зазвичай потужність базових станцій складає 2-4 кВт, периферійних телевізійних станцій - до 1 кВт. Довідково: для України, відповідно до женевської Угоди-2006, забезпечено 8 покриттів цифрового телебачення (до 10-11 у містах-мільйонниках). Передбачається використання синхронних мереж цифрового телебачення для забезпечення беззавадової роботи передавачів та гарантування охоплення „цифрою” всієї території країни. Це дасть змогу досягнути того рівня телевізійних каналів і  суцільних телевізійних покриттів, який характерний для країн Євросоюзу. Часу практично обмаль. Принаймні можливість приймання одного-двох каналів високої чіткості у великих містах маємо гарантувати до 2012 року, коли в Україні проводитиметься чемпіонат Європи з футболу. І це накладає ще більш жорсткі терміни на розгортання в Україні мережі цифрового мовлення. Зрештою, запровадження „цифри” відкриє для громадян України значні високотехнологічні переваги. Цифрове мовлення надасть передусім високу якість відео- та аудіосигналу. Буде реалізовано багатопрограмність. Приміром, в одному частотному телевізійному каналі можна буде передавати до 10 програм телебачення стандартної чіткості. До прикладу: діюче аналогове  забезпечує передачу  лише однієї телепрограми. Якщо нині на переважній частині нашої держави приймається лише кілька каналів, то „цифра” гарантуватиме від 32 до 50 каналів цифрового телебачення – із якісно кращим зображенням та звучанням. Терміни впровадження цифрового наземного ефірного мовлення досить обмежені: щонайбільше 6 років, протягом яких доведеться вирішити значний комплекс завдань. Зокрема внесення змін до законодавства України у сфері телекомунікацій, телевізійного мовлення та користування радіочастотним ресурсом; розробка плану поетапного, за зонами синхронного мовлення, виключення аналогового мовлення; вирішення питань землевідведення для побудови нових веж для розміщення передавачів цифрового наземного мовлення. Належить також створити технічну інфраструктуру мовлення за „цифрою”, затвердити відповідні національні стандарти цифрового мовлення та визначити вимоги до його технічних засобів, створити відповідну нормативно-правову базу впровадження та подальшого розвитку систем і засобів цифрового мовлення. І ще низка не менш важливих питань - з підготовки та перепідготовки спеціалістів, вітчизняного виробництва засобів цифрового мовлення, матеріально-технічної підтримки діяльності наукових установ галузі. Довідково.Стан впровадження цифрового телемовлення та вимкнення аналогового телебачення  у країнах Європи дивись ТУТ

ДЖЕРЕЛО: УКР-ДВБ-ФОРУМ